Чому закупівлі роботів не забезпечили другий етап порятунку поранених

Броньована медична машина та наземний роботизований комплекс як елементи системи медичної евакуації

Попри законтрактовані у 2026 році десятки тисяч наземних роботизованих комплексів, в Україні майже не укладали нових контрактів на броньовані автомобілі для евакуації поранених. Це створює дефіцит техніки, яка потрібна саме на другому етапі медичної евакуації.

Робот не виконує функції медичної машини

НРК може доставити пораненого з переднього краю, однак зазвичай не підходить для повноцінної медичної евакуації. За словами Ігоря Луценка, такі комплекси часто застосовують через відсутність належних засобів. На реальному полі бою їхню швидкість обмежують дороги, рельєф і якість зв’язку.

Водночас броньована медична машина дає змогу проводити інтенсивну терапію під час руху. Такі автомобілі обладнані апаратами ШВЛ, системами моніторингу, зовнішніми дефібриляторами та кардіопомпами. У них також доводилося починати переливання крові та проводити серцево-легеневу реанімацію.

Чого бракує системі евакуації

Командири Першого окремого медичного батальйону наголошують, що тривале очікування евакуації може суттєво погіршити стан пораненого. Богдан Корильчук оцінив дефіцит медичних бронемашин для другого етапу евакуації у 80%.

З початку року з однією з країн-партнерів велися переговори щодо фінансування виробництва великої кількості українських медичних бронеавтомобілів. Відповідальний заступник міністра оборони не надав виданню інформації про поточний статус проєкту.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *