Міжнародний день музеїв: про що це свято і чому воно стосується кожного українця
Міжнародний день музеїв — це щорічне свято, яке щороку припадає на 18 травня і об’єднує понад 50 тисяч музеїв у більш ніж 150 країнах. У 2026 році до цієї дати готуються й українські заклади: від Національного художнього музею у Києві до невеликих краєзнавчих збірок у селах, які цього тижня влаштовують безкоштовні дні відкритих дверей, нічні екскурсії та дитячі квести. Для відвідувача це шанс потрапити у платні зали за половину ціни, для музейників — привід нарешті розказати про ті експонати, до яких роками ніхто не підходив.
Свято заснувала Міжнародна рада музеїв (ICOM) у 1977 році на черговій генеральній конференції в Москві та Ленінграді. Ідея була простою: показати, що музей — це не пил шафи, а живий інститут пам’яті. У 2024 році, за даними ICOM, тільки в Європі музеї відвідали понад 800 мільйонів людей. Україна в цьому рейтингу невелика, але стабільно тримається у першій двадцятці за кількістю закладів на душу населення — близько 7 музеїв на 100 тисяч мешканців, і ця цифра вражає, якщо врахувати, скільки експозицій закрите через війну.
Для кого це свято насправді? Не лише для працівників культури. Батьки шукають, куди повести дитину у травневі вихідні, туристи планують маршрути, школярі готують реферати. Якщо ви живете у Києві, Львові, Одесі чи Харкові, міжнародний день музеїв дає практичну можливість побачити рідне місто очима людини, яка заходить до музею раз на рік, але хоче провести цей раз із користю.
Хто і навіщо заснував міжнародний день музеїв
Засновник свята — Міжнародна рада музеїв (International Council of Museums, ICOM), неурядова організація, створена ще у 1946 році у Парижі. До її складу входять національні комітети з понад 130 країн, включно з Українським національним комітетом ICOM, який представляє інтереси вітчизняних музейників з 1993 року. Саме ICOM щорічно обирає тему сезону: у 2024 році це було «Museums, Research and Education», у 2025-му — «Museums and Social Inclusion», а для 2026 року офіційна тема ще узгоджується, але попередньо фокус зміщений на цифрову спадщину та відновлення пошкоджених колекцій.
Рішення про заснування свята ухвалили 18 травня 1977 року під час XII Генеральної конференції ICOM, яка проходила у двох містах — Москві та Ленінграді. Дату обрали не випадково: 18 травня 1968 року відбувся перший самостійний музейний захід у Європі, коли близько 30 паризьких музеїв одночасно відчинили двері для вечірнього відвідування. Той експеримент назвали «Ніч музеїв», і з нього виросла сучасна традиція, коли одна ніч на рік місто належить не клубам, а експозиціям.
| Рік | Подія | Значення для свята |
|---|---|---|
| 1946 | Засновано ICOM у Парижі | З’явилася міжнародна платформа музейників |
| 1968 | «Ніч музеїв» у Парижі | Перший масовий вечірній візит до музеїв |
| 1977 | Конференція ICOM у Москві та Ленінграді | Офіційне рішення про щорічне свято 18 травня |
| 1992 | Перший міжнародний день музеїв в Україні | Участь українських музеїв у заходах ICOM |
| 2022 | Тема «The Power of Museums» | Акцент на стійкості під час воєн і криз |
Для України день став особливим після 24 лютого 2022 року, коли частину фондів довелося евакуювати, а деякі експозиції — закрити через пошкодження будівель. Міжнародний день музеїв тепер сприймається не як формальна дата, а як спосіб підтримати інституції, які зберігають національну пам’ять. Музейники Херсона, Маріуполя, Чернігова відзначають його навіть у тимчасовій евакуації, влаштовуючи пересувні виставки у Львові, Ужгороді, Києві.
Музей як інституція: що насправді стоїть за словом «експонат»
Музей — це не просто будівля з табличкою «вихід». За визначенням ICOM, яке переглянули у 2022 році, це «некомерційна постійна інституція в інтересах суспільства, що досліджує, збирає, зберігає, інтерпретує та експонує матеріальну і нематеріальну спадщину». У цьому визначенні є ключове слово — «інтерпретує», тобто пояснює. Без пояснення експонат лишається мертвою річчю за склом.
Звідки взагалі береться те, що ми бачимо у залах? Умовно кажучи, є три шляхи. Перший — колекція збирається з покоління в покоління, як у Національному музеї історії України, де найдавніші предмети мають вік близько 1,5 мільйона років. Другий — закупівля або дарунок від меценатів, як колекція родини Терещенків, яка лягла в основу однойменного музею в Києві. Третій — археологічні розкопки, де кожна знахідка проходить через реставраційну лабораторію, перш ніж потрапити на вітрину.
Температура, вологість, освітлення — це не дрібниці. Музейний клімат-контроль тримає температуру у межах 18–22°C і вологість 45–55%. Папір і дерево псуються при сухості, метал і кістка — при вологості. Тому реставратор — це не «людина, яка малює ікону», а фахівець з хімії, фізики та історії одночасно. За даними Національного художнього музею, лише на підтримку клімату у фондосховищах щорічно витрачається до 15% бюджету установи.
Цікаво, що в Україні музеї поділяються на державні, комунальні, приватні та відомчі. Державні фінансуються з держбюджету (наприклад, Національний музей Тараса Шевченка), комунальні — з місцевих бюджетів (Львівський історичний музей), приватні тримаються на власних коштах власників, а відомчі належать підприємствам чи академічним установам. Через це графік і вартість відвідин дуже різняться: у державних часто безкоштовний вхід для пільговиків, у приватних — фіксована ціна 100–250 грн.
| Тип музею | Хто фінансує | Приклад в Україні |
|---|---|---|
| Державний | Державний бюджет | Національний музей історії України |
| Комунальний | Місцевий бюджет | Львівський історичний музей |
| Приватний | Власник або меценат | Мистецький арсенал (частково) |
| Відомчий | Підприємство | Музей історії «Arsenal» у Києві |
Як відзначають міжнародний день музеїв у Києві: практичний гід
Якщо ви плануєте відвідати музеї столиці 18 травня або у найближчі вихідні, корисно заздалегідь скласти маршрут. Київ має понад 80 державних і комунальних музеїв, і далеко не всі з них витримують навіть короткий огляд за один день. Нижче — сценарій на повний день для тих, хто живе у місті або приїхав на вихідні.
Перший пункт — Національний художній музей на вул. Грушевського, 6. Тут варто закласти мінімум дві години: постійна експозиція українського мистецтва XVI–XXI століть займає 4 поверхи. У день свята зазвичай оголошують безкоштовний вхід для всіх, але черга на вхід може сягати 200 осіб, тому приходьте до відкриття о 10:00. Квиток у звичайний день коштує 100 грн, для студентів — 50 грн.
Другий пункт — Музей історії України у Другій світовій війні, відомий як Музей війни на Печерську. Тут години достатньо, якщо не йти на оглядову площадку. У 2024 році експозицію оновили, додавши секцію про повномасштабне вторгнення — з речами евакуйованих, уламками ракет, документами з блокадних міст. Це важко, але важливо побачити хоча б раз.
Третій пункт — PinchukArtCentre на вул. Великій Васильківській. Це приватний музей сучасного мистецтва, де вхід традиційно безкоштовний, але виставки змінюються кожні 2–3 місяці. У 2025 році тут планують спеціальну програму до 18 травня з лекціями європейських кураторів. Якщо ви втомилися від класики, це місце перезавантажить.
Четвертий, вечірній пункт — «Ніч музеїв». Це окрема подія, яка триває з 19:00 до 23:00 або опівночі. У Києві у ніч музеїв відчиняються близько 50 закладів одночасно: від Музею води на Великій Васильківській до Музею однієї вулиці на Андріївському узвозі. Маршрут складайте заздалегідь, бо популярні точки збирають черги на вулиці. Зазвичай у ніч музеїв діє єдиний квиток — 200–300 грн, який дає право входу до 5–7 установ.
П’ятий, для тих, хто залишиться у місті ще на день, — Національний музей народної архітектури та побуту «Пирогів» на околиці Києва. Це музей просто неба площею понад 150 гектарів. Доїхати можна маршруткою від станції метро «Теремки». На території — понад 300 об’єктів: хати, вітряки, церкви з усіх регіонів України. За один день обійти все неможливо, тож оберіть одну етнографічну зону (наприклад, Полтавщину чи Гуцульщину) і зосередьтеся на ній.
Що робити, якщо у вашому місті немає великих музеїв
Міжнародний день музеїв стосується не лише столиць. У невеликих містах і селищах часто є цікаві місцеві музеї, про які мало хто знає. Корисний перелік таких закладів веде сайт «Музеї України» за підтримки Українського інституту національної пам’яті. Станом на початок 2026 року там зареєстровано понад 1 200 музеїв, із яких 70% — сакральні, краєзнавчі та меморіальні.
Як знайти цікавий музей у своєму регіоні? Перший крок — зайти на сайт місцевої ОДА або міськради: розділ «Культура» зазвичай містить перелік комунальних закладів із контактами. Другий — запитати у бібліотеці: бібліотекарі зазвичай знають, де є «музей при школі» або «кімната бойової слави». Третій — перевірити Google Maps за запитом «музей» у радіусі 30 км від вашого населеного пункту.
На що звертати увагу в невеликому музеї? По-перше, на автентичність експонатів: у краєзнавчих музеях часто висять фото, документи, речі, які ви не побачите у великих закладах. По-друге, на екскурсовода: у малих музеях це зазвичай людина, яка сама збирала колекцію, і розповідає з ентузіазмом, а не за папірцем. По-третє, на тимчасові виставки: саме у день музеїв тут часто відкривають щось нове, бо місцева влада виділяє на це кошти.
Якщо ви педагог або працюєте з дітьми, міжнародний день музеїв — хороший привід організувати шкільну екскурсію. Домовляйтеся з музеєм заздалегідь, за 2–3 тижні. Більшість державних музеїв проводять безкоштовні групові екскурсії для школярів саме у цей період, але тільки за попереднім записом. Зазвичай потрібен лист від школи та список учнів.
Музеї і війна: як Україна зберігає спадщину з 2026 року
Повномасштабне вторгнення в Україну поставило перед музейною спільнотою безпрецедентні виклики. За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій, станом на початок 2026 року пошкоджено або зруйновано понад 180 музейних об’єктів, евакуйовано понад 50 тисяч експонатів. Найбільших втрат зазнали музеї Херсонської, Донецької, Луганської, Харківської та Миколаївської областей.
Евакуація фондів — це не просто «скласти у ящики та вивезти». Кожен експонат потребує спеціального пакування, температурного режиму, страхування. За оцінками ICOM, середня вартість евакуації однієї музейної одиниці з фондів становить від 200 до 2 000 доларів залежно від розміру, матеріалу та вразливості. Тому частину колекцій з тимчасово окупованих територій вивезти не вдалося — їх зберігають на місці, ризикуючи втратою.
Водночас українські музеї знайшли нові формати роботи. У 2023–2025 роках набули поширення пересувні виставки, віртуальні тури, 3D-сканування експонатів. Наприклад, Національний музей історії України у 2024 році запустив онлайн-каталог, де кожен охочий може оглянути понад 12 тисяч предметів у тривимірному форматі. Це не замінює живого візиту, але дозволяє зберегти спадщину у цифровому вигляді.
Є й практичні ініціативи. Фонд «Save Ukrainian Heritage» спільно з UNESCO з 2022 року реалізує програму термінового захисту культурних об’єктів. Завдяки міжнародній підтримці понад 60 українських музеїв отримали нове обладнання для зберігання, реставраційні матеріали та генератори. Це дозволило уникнути масштабних втрат у закладах, які залишилися на підконтрольній території.
Міжнародний день музеїв у Європі та світі: порівняння традицій
У Франції «Ніч музеїв» — це наймасштабніша подія року. У 2024 році її відвідали понад 2 мільйони людей тільки в Парижі. Вхід до національних музеїв у цю ніч безкоштовний, а ті, що беруть плату, знижують ціну до символічних 1–3 євро. У Британії день музеїв проводять інакше: основний наголос на «Museums at Night», де музеї працюють до 22:00 і влаштовують спеціальні тематичні програми, часто з живою музикою.
Німеччина має іншу модель: щорічно у травні проходить «Museumstag» — день відкритих дверей, де вхід до державних музеїв безкоштовний для всіх. Причому це стосується не лише художніх, а й технічних, природничих, етнографічних колекцій. Берлінський музейний комплекс «Museumsinsel» (Острів музеїв) у цей день приймає до 60 тисяч відвідувачів за добу, що у 8 разів перевищує звичайний показник.
У США свято відзначають інакше — через «Smithsonian Magazine Museum Day», коли понад 1 500 музеїв по всій країні відкривають двері за безкоштовними квитками. Їх роздають через сайт журналу заздалегідь, і зазвичай розбирають за 2–3 години. Це комерційна, але ефективна модель: у 2024 році роздали близько 400 тисяч квитків. Українська модель ближча до європейської: безкоштовний або пільговий вхід, але у межах обмеженого часу та конкретних закладів.
У Японії свято набуло характеру «Museum Week» — цілого тижня, коли музеї проводять спеціальні освітні програми, лекції, майстер-класи. Цікаво, що японські музеї дуже технологічні: тамтешні заклади одними з перших почали використовувати AR-тури, голографічні екскурсії та інтерактивні стенди. Для українських музеїв це корисний приклад того, як залучати молоду аудиторію, яка звикла до ґаджетів.
| Країна | Традиція | Тривалість | Середня відвідуваність |
|---|---|---|---|
| Франція | «Ніч музеїв», безкоштовний вхід | 1 ніч | 2 млн у Парижі |
| Німеччина | «Museumstag», відкриті двері | 1 день | 1,5 млн у Берліні |
| США | «Museum Day», безкоштовні квитки | 1 день | 400 тис. квитків |
| Японія | «Museum Week», освітні програми | 7 днів | Близько 5 млн за тиждень |
| Україна | Безкоштовний вхід, тематичні екскурсії | 1–3 дні | 250–400 тис. |
Цифрові музеї: чи замінює онлайн-тур живе відвідування
Пандемія COVID-19 у 2020–2021 роках прискорила оцифрування музейних колекцій. Українські заклади підключилися до процесу пізніше за європейських, але швидко надолужили. Станом на початок 2026 року в Україні діє кілька великих платформ віртуальних турів: 3D-тури Національного художнього музею, цифровий архів Історичного музею, проєкт «Музей у телефоні» від Українського інституту національної пам’яті.
Чи може онлайн-тур замінити живе відвідування? Фахівці одностайні: ні. Музей — це простір, де працюють усі органи чуття: запах старого дерева у «Пирогові», шурхіт під ногами на дерев’яній підлозі, тактильний контакт із копіями скульптур у деяких залах. Це неможливо відтворити через екран. Але онлайн-тури вирішують інше завдання: вони дозволяють підготуватися до візиту, обрати маршрут, дізнатися історію експонатів без поспіху.
Для вчителів і батьків цифрові музеї — це ще й спосіб «увійти» в експозицію разом із дитиною перед фізичним візитом. Наприклад, на сайті Львівської національної галереї мистецтв можна заздалегідь переглянути, які роботи виставлять у залі, прочитати про художника, підготувати питання. Це робить живе відвідування значно змістовнішим.
Є й практичний аспект: віртуальні тури безкоштовні й доступні 24/7. Це особливо важливо для людей з обмеженою мобільністю, для мешканців тимчасово окупованих територій, для тих, хто живе у віддалених селах без доступу до великих музеїв. За даними ICOM, у 2024 році цифрові колекції українських музеїв переглянули понад 1,2 мільйона разів з-за кордону — це нова аудиторія, яка раніше не мала доступу.
Як долучитися до свята, якщо ви не любитель музеїв
«Я не ходжу в музеї» — цю фразу можна почути часто, і вона зазвичай означає не відразу до мистецтва, а просто невдалий попередній досвід. П’ять годин поспіль у залах із табличками «не торкатися» — це справді важко. Але міжнародний день музеїв можна провести інакше, без нудьги. Ось декілька ідей для тих, хто вважає себе не музейною людиною.
По-перше, музеї часто влаштовують інтерактивні події: кулінарні майстер-класи на основі експозицій, квести для дорослих, музичні вечори у дворіках. Наприклад, у Музеї народної архітектури «Пирогів» регулярно проводять вечорниці з народними піснями, а в Одеському літературному музеї — читання поезії біля відкритих вікон. Це не класичний «мовчазний музей», а жива подія.
По-друге, скористайтесь нагодою відвідати специфічний музей: музей води, музей грамплатівок, музей шоколаду, музей пожежної справи, музей одного дня (у Києві). Такі заклади переважно невеликі, але дуже атмосферні. Вони часто працюють не щодня, а лише на замовлення або у святкові дні, і міжнародний день музеїв — хороший привід зазирнути саме туди.
По-третє, сфотографуйте те, що побачите, і поділіться з друзями. Це не «контент для інстаграму», а спосіб структурувати власний досвід. Дослідники пам’яті кажуть, що коли людина фотографує експонат і потім розповідає про нього іншому, вона запам’ятовує до 40% інформації — у 2,5 раза більше, ніж просто дивлячись. Тому навіть поверхневий візит у музей у супроводі телефона корисніший за нудне «треба ходити в музеї».
По-четверте, поєднайте візит до музею з прогулянкою. У Києві є цілі «музейні маршрути»: Андріївський узвіз, вул. Десятинна, Печерськ. За день можна пройти 4–5 км, заглянути у 3–4 музеї та 2–3 галереї, випити кави у дворіку. Це вже не обов’язок, а спосіб провести вихідний.
Часті запитання (FAQ)
Коли відзначають міжнародний день музеїв?
Свято припадає на 18 травня щороку. Дату встановили 1977 року на конференції Міжнародної ради музеїв (ICOM), і з того часу вона не змінювалася. Якщо 18 травня випадає на понеділок, більшість закладів переносить спеціальні події на найближчі вихідні.
Чи є вхід до музеїв безкоштовним 18 травня?
У багатьох державних і комунальних музеях України вхід 18 травня безкоштовний або зі знижкою 50%. Перелік закладів із конкретними умовами зазвичай публікують на сайті Міністерства культури та на сторінках самих музеїв за 1–2 тижні до свята. Приватні музеї рідко роблять вхід безкоштовним, але пропонують спеціальні екскурсії та програми.
Що таке «Ніч музеїв» і як вона пов’язана з 18 травня?
«Ніч музеїв» — це окрема подія, яка зазвичай відбувається у суботу перед або після 18 травня. У 2026 році ніч музеїв у Києві запланована на 16 травня. У цю ніч музеї працюють з 19:00 до опівночі, влаштовують спеціальні екскурсії, концерти та перформанси. Зазвичай діє єдиний квиток, який дає доступ до кількох закладів.
Чи можна відвідати міжнародний день музеїв з дітьми?
Так, і це одна з найкращих ідей для родинного вихідного. Більшість великих музеїв готують дитячі програми саме до 18 травня: квести, майстер-класи, інтерактивні зони. Наприклад, у Національному музеї історії України у «Дитячому центрі» проводять заняття з археології, де дитина може спробувати відтворити наконечник стріли з глини.
Які музеї Києва варто відвідати вперше?
Якщо ви у Києві вперше і маєте лише один день, почніть із Національного художнього музею на Грушевського — там зібрана вся історія українського мистецтва. Додайте Музей історії України у Другій світовій війні (вражає масштабом), а якщо лишиться час — PinchukArtCentre для сучасного мистецтва. У «Пирогів» варто їхати окремо, бо це щонайменше 4 години.
Чи працюють музеї у воєнний час?
Більшість музеїв на підконтрольній території України працюють у звичайному режимі, але з можливими змінами через повітряні тривоги. Деякі заклади тимчасово закривають під час ускладнення безпекової ситуації. Актуальний графік краще перевіряти на офіційних сайтах або у соціальних мережах музеїв напередодні візиту.
Чи є сенс їхати до музею в іншому місті заради однієї дати?
Так, якщо поєднувати з відпочинком. Наприклад, у Львові до 18 травня традиційно готують розширену програму: відкривають дворики, влаштовують театралізовані екскурсії центром міста, безкоштовно пускають до ратуші. Один день у Львові з музейним маршрутом — це повноцінні міні-канікули.
Як підтримати українські музеї у воєнний час?
Найпростіший спосіб — купити квиток навіть у звичайний день. Також можна задонатити через офіційні фонди, наприклад, «Save Ukrainian Heritage» або Museum Crisis Center. Волонтерство у фондосховищах — для тих, хто має час і хист до реставрації. Поширення інформації про музеї у соцмережах теж працює: чим більше людей знає про колекції, тим більше відвідувачів і підтримки.
Залишити відповідь